Уболівання за пенальті з паузою: розбір серії Морокко Нідерланди

• У серії Марокко проти Нідерландів п’ять із 10 пенальті не влучили в ціль, а вирішальним став сейв Боно проти Саммервілла.
• Боно використовував різкі рухи та фейкові дії, що вплинули на промахи Клюйверта, Тімбера та Хакімі, а також на епізод з власними воротами у виконанні Вербруггена.
• У матеріалі про техніку «статтер» зазначено, що голкіпери дедалі частіше знаходять контрзаходи, і це змінює ефективність пауз у розбігу.

У понеділок у матчі 1/1 у 1/16 фіналу між Марокко та Нідерландами серія пенальті завершилася з рахунком 3-2 на користь Марокко. У підсумку п’ять із 10 пенальті були не реалізовані, два з них влучили в одну й ту саму стійку. Також зафіксували гол воротаря в свої ворота, удар у поперечину та кілька промахів, а загалом чотири удари з точки не влучили в площину воріт — це найбільший показник в історії чемпіонатів світу.

Першими свої спроби виконували гравці Нідерландів. Тейну Копмейнерсу вдалося пробити низько й точно повз воротаря Марокко Яссіне Боно, який при цьому нірвався в правильний бік. Далі Ніл Ель-Айнауї пробив надто високо й сильно, і м’яч влучив у поперечину. Юстін Клюйверт, який вийшов на поле в 113-й хвилині, не реалізував пенальті: його удар влучив у стійку, а Боно на момент контакту вже зрушив в інший бік.

Серія продовжилася промахами та нетиповими епізодами. Голкіпер Нідерландів Барт Вербругген прочитав удар Соуфіана Рахімі та рушив праворуч, але м’яч пройшов під ним. Далі Вербругген також став учасником епізоду з власними воротами: після його дій м’яч рикошетом від його тіла влучив у сітку. На цьому тлі наступні дві спроби стали більш традиційними: Вут Вегхорст і Чемсдін Тальбі реалізували удари, довівши рахунок до 2-2.

У вирішальні моменти знову проявилися психологічні та технічні відмінності. За словами експертів, Боно використовував різкі рухи перед свистком і після нього, щоб збивати ритм виконавців. Так, після серії промахів Квінтена Тімбера не влучив у ціль, а капітан Марокко Ашраф Хакімі також не реалізував пенальті, влучивши в ту саму стійку, що й Клюйверт. Остання спроба — Крисенсіо Саммервілла — завершилася сейвом Боно, який рухався раніше, ніж виконавець розпочав удар.

Матч завершився після того, як Ісмаель Саїбарі реалізував вирішальну спробу, обравши той самий бік, що й Клюйверт, Тімбер та Хакімі, які раніше не влучили. У матеріалі також зазначалося, що впродовж турніру зростає вплив голкіперів, які знаходять способи протидіяти техніці «статтер» у виконанні пенальті.

У статті Sky Sports, опублікованій 30 червня 2026 року, йдеться, що «статтер» — техніка з паузою в розбігу — зберігає популярність і дає перевагу, однак у цьому чемпіонаті світу відзначили більше промахів серед гравців, які виконують пенальті з такою паузою. За даними аналізу Геіра Йордета, який посилається на дослідження п’ятирічної вибірки пенальті в АПЛ, «статтер» може давати приріст точності, а правила гри в 2016 році змінювали, щоб обмежити ранні «пірнання» воротарів через фейкові рухи. Водночас у матеріалі підкреслюється, що голкіпери дедалі частіше знаходять контрзаходи.

Йордет пояснює, що різниця між ударами з «статтером» і без нього для воротарів є принциповою: з однієї лише інформації про напрям удару складно скласти правильну відповідь, якщо виконання супроводжується додатковими рухами. На прикладі Боно вказують, що він відповідає на паузу у розбігу фейками в один бік і стрибком в інший, створюючи сумнів у техніці виконавця. У підсумку ця схема, як зазначено в матеріалі, вплинула на промахи Клюйверта та Саммервілла.

Також у Sky Sports зазначають, що з початку чемпіонату світу голкіпери частіше перемагають у «гонці» адаптацій: якщо раніше успіх у пенальті забезпечував конкретний стиль, то тепер суперники змінюють підхід, і це впливає на результат. У матеріалі згадують, що навіть коли класичний пенальті в кут виконується якісно, він дає приблизно 55% успіху, якщо воротар вгадує напрям.

Теги: Спорт