Набрав чинності закон про етнічну єдність Китаю

• Закон набув чинності 1 липня і забороняє дії, що влада визначає як підрив етнічної єдності.
• Норми поширюються на школи, державні установи та батьків, з акцентом на мандаринську й формування “єдності”.
• Критики вказують на можливий вплив на активність і дискусії за межами Китаю через відповідальність поза країною.

Новий закон Китаю про етнічну єдність набув чинності 1 липня. Він спрямований на заборону дій, які, за формулюванням влади, можуть “підривати етнічну єдність або створювати етнічний розкол” серед 56 офіційно визнаних етнічних груп.

Закон, офіційно відомий як Ethnic Unity and Progress Promotion Law, закріплює вимоги для шкіл і державних установ. Зокрема, у навчальних закладах мову викладання визначено як мандаринську, а навчальні програми мають формувати “сильне відчуття спільноти китайського народу”. Батьків також зобов’язують спрямовувати дітей до “любові” до Комуністичної партії Китаю та китайського народу.

Водночас закон передбачає підтримку музеїв, бібліотек та інших культурних інституцій для проведення заходів, що відображають китайську історію. Місцеві органи влади мають працювати над етнічною інтеграцією через політику в житловій сфері, що, за оцінками спостерігачів, може впливати на розселення.

Окремий блок норм стосується дій за межами материкового Китаю. Закон допускає відповідальність для організацій і людей поза країною, якщо вони, за критеріями статуту, “підривають” етнічну єдність або “створюють” етнічний розкол.

Критики вважають, що це може обмежувати активність, дослідження та публічні дискусії про становище меншин у всьому світі. У матеріалах правозахисників та експертів також згадують ризики “транснаціональної репресії”.

У Китаї закон пов’язують із курсом на посилення національної ідентичності та інтеграцію меншин у домінуючу культуру більшості. У повідомленнях ідеться, що влада просуває “синицизацію”, а також змінювала мовну політику в освіті.

При цьому є приклади, які, за твердженнями ЗМІ, ілюструють, як позиції, висловлені за кордоном, можуть мати наслідки для людей у Китаї. Один із таких випадків стосується затримання у Китаї жінки, яка, за повідомленнями, підтримувала позиції щодо Тибету під час перебування за межами країни.

Європейські парламентарі, як повідомлялося, звертали увагу на можливі дипломатичні наслідки у разі, якщо закон застосовуватиметься щодо громадян ЄС.

Теги: Китай/Політика