Вчені створили синтетичну клітину з ДНК у лабораторії

• Команда Кейт Адамали зібрала синтетичну клітину SpudCell із лабораторної ДНК та хімічних компонентів.
• SpudCell може живитися, рости, копіювати генетичну інформацію та ділитися, але працює лише в підготовленій рідині.
• Для розвитку технології створюють інституцію Biotic і публікують матеріали як препринт без рецензування.

Дослідники повідомили про створення синтетичної клітини, зібраної з неживих хімічних компонентів, яка може живитися, рости та реплікуватися, подібно до природної клітини. Роботу очолила біологиня-синтетик Кейт Адамала з Університету Міннесоти.

У матеріалах, опублікованих 2026-07-01, зазначається, що команда зібрала прототип поетапно, використовуючи лабораторну ДНК. Згідно з описом, створена клітина отримала назву SpudCell і працює в рідині з потрібними речовинами.

Дослідники вказують, що SpudCell здатна проходити повний цикл клітинного росту, генетичного копіювання та поділу, щоб утворювати наступне покоління. Вона потребує зовнішніх компонентів: для росту клітина зливається з меншими «живильними» ліпосомами, які містять молекули, ферменти та рибосоми, необхідні для синтезу білків.

Також повідомляється, що в експериментах клітини з генетичною перевагою поширювалися в популяції та починали ділитися швидше. Водночас зазначається, що зміни були внесені в систему, а не виникали як спонтанні мутації, тож говорити про еволюцію в класичному сенсі не можна.

Автори підкреслюють обмеження прототипу: SpudCell є крихкою та залежить від складу рідини, не може самостійно створювати власну «машинерію» для виробництва білків, а під час поділу інколи передає неправильну кількість ДНК. Вона працює лише кілька поколінь.

За словами дослідників, робота має практичні перспективи для біоінженерії та допоможе краще зрозуміти мінімальні умови, за яких хімічні компоненти можуть організуватися у поведінку, притаманну живим системам. Дослідження оприлюднено у форматі препринта, а для подальшої роботи створюють інституцію Biotic, яка має об’єднати експертизу та надати технологію іншим лабораторіям.

У матеріалах також наводяться оцінки, що прототип не тотожний живим організмам у природі та не має біозахисних ризиків у поточному вигляді, оскільки здатність до поділу залежить від регулярного підживлення всім необхідним, зокрема рибосомами.

Теги: Дослідження