Франція демонструє атакуючу мобільність на ЧС-2026

• Франція на ЧС-2026 демонструє атакуючу мобільність, яку пов’язують зі змінами в підході Дідьє Дешама та взаємодією Мбаппе, Олізе й Дембеле.
• У матеріалах згадують відхід від схеми 4-2-3-1 2018 року та більшу плинність у грі команди, а також акцент на середньому блоці.
• The Athletic повідомляє, що на турнірі 99 гравців, народжених у Франції, входять до складів 48 команд, а розвиток талантів пов’язують із системою Іль-де-Франс.

Французька збірна на ЧС-2026 демонструє атакуючу гру, яку в матеріалах ЗМІ пов’язують із підходом головного тренера Дідьє Дешама та синхронністю між Кіліаном Мбаппе, Майклом Олізе та Усманом Дембеле. У матеріалі L’Equipe зазначається, що після перемоги Франції над Швецією (3-0) обговорення вийшло за межі окремої фрази Аурелієна Тчуамені про рідкісний атакувальний потенціал і перейшло до того, яку роль ця команда може відіграти в історії Кубка світу.

У публікації Independent описується, що Дешам дозволив команді діяти більш вільно в атаці, порівнюючи це з тим, як футболісти “говорять однією мовою”. У цьому ж матеріалі зазначено, що в основі змін лежить відмова від асиметричної схеми 4-2-3-1 з 2018 року на користь більшої “плинності” та руху, а також акцент на середньому блоці, який обмежує свободу.

Independent також пов’язує ефективність Франції з тим, що атакувальні гравці отримали можливість краще взаємодіяти: автори матеріалу пишуть, що інтенція полягає в тому, аби гравці насолоджувалися цією свободою настільки, щоб “хімія” між ними посилювалася. У матеріалі згадується, що Олізе, зокрема, відкриває оборонні побудови короткими передачами, а також наводиться твердження про те, що Мбаппе більше пресингує, ніж у сезоні за Real Madrid минулого року.

У матеріалі L’Equipe зауважується, що порівняння з атакуючими командами минулого, зокрема Бразилією 1970, знову з’явилися після матчу Франція—Швеція. Водночас L’Equipe наголошує, що місце в “легенді” Кубка світу пов’язане з проходженням етапів турніру, а не лише з атакувальним стилем, і наводить приклад Бразилії 1982, яка завершила турнір біля півфіналу.

Окремо у матеріалі The Athletic йдеться про те, що на цьому ЧС-2026 у складах збірних 99 гравців, народжених у Франції, представляють 48 команд. У матеріалі також зазначено, що відносно велика кількість таких гравців пов’язується з системою розвитку в регіоні Іль-де-Франс, де, за словами технічного директора Французької федерації футболу Губерта Фурньє, сформовано “навчальну систему, побудовану протягом десятиліть”, а також існує висока концентрація клубів із добре структурованою підготовкою.

За даними The Athletic, у складі Сенегалу на ЧС-2026 є 10 гравців, народжених у Франції, а серед них згадується Ібрагім Мбайє, який перейшов із молодіжної системи Франції минулого року. У матеріалі також описано, як у Парижі в районі Ла-Шапель фанати одночасно дивилися матчі Франція—Норвегія та Сенегал—Ірак, а після результату Сенегалу відзначали вихід у плейоф.

Теги: Спорт/Футбол