Як пасивне охолодження зменшує потребу в кондиціонерах

• В опитуванні у Великій Британії вказано, що 80% домів повідомляли про перегрів улітку 2022 року, а кожне п’яте домогосподарство використовувало кондиціонери.
• У матеріалах наголошується на підході спершу зменшувати потребу в охолодженні пасивними методами, а кондиціонування розглядати як доповнення.
• Публікації про США та Європу описують, що надмірна залежність від кондиціонерів може створювати вразливості під час збоїв електропостачання.

У матеріалах про спеку вказується, що збільшення використання кондиціонерів може не лише підвищувати енергоспоживання, а й створювати вразливості, якщо електропостачання переривається або техніка виходить з ладу. Водночас автори йдуть у бік рішень, які спершу зменшують потребу в охолодженні за рахунок пасивних підходів до будівель і міського середовища.

За даними опитування, проведеного в межах публікації про Великобританію, дві третини домогосподарств улітку 2022 року використовували вентилятори, а кожне п’яте — кондиціонери. У матеріалі зазначається, що 80% домів у Великій Британії повідомляли про перегрів улітку 2022 року, а також наводиться прогноз, що до кінця цього століття температура в країні перевищуватиме 40°C кожні кілька років.

У матеріалі також пояснюється, що кондиціонування може посилювати навантаження на енергосистему в моменти, коли попит на електроенергію вже високий: у 2022 та 2023 роках, за даними джерела, у Великій Британії короткочасно перезапускали вугільну електростанцію, щоб забезпечити роботу електромережі та кондиціонерів. Окремо вказується, що кондиціонери можуть бути швидким способом для заможніших домогосподарств, тоді як інші групи населення можуть мати менший захист.

У публікації наголошується на підході “reduce cooling demand first” — спочатку зменшити попит на охолодження, а вже потім покривати залишкові потреби кондиціонерами або оборотними тепловими насосами. Як приклади пасивних заходів у матеріалі наведено затінення та жалюзі, природну вентиляцію в прохолодні години, світловідбивні поверхні, орієнтацію будівель для мінімізації теплоприпливу, а також дерева та зелену інфраструктуру для охолодження районів.

Окремий матеріал про США описує, що кондиціонування зробило країну безпечнішою під час хвиль спеки, але також вплинуло на те, як будують житло. У публікації зазначається, що за відсутності вбудованих захистів багато сучасних будинків можуть ставати “тепловими пастками” у разі відключення електроенергії або поломки кондиціонера, а також наводиться думка, що пасивне охолодження може зменшити потребу в кондиціонерах.

У цьому ж матеріалі наводяться приклади адаптацій, які не залежать від роботи кондиціонера, зокрема поради не зводити будівлі обличчям до сонця, висаджувати дерева, додавати навіси та замінювати асфальтовані покриття на гравій. Також згадується, що організації, які просувають “passive houses” у США, пов’язують такі підходи з підвищенням стійкості будинків до ситуацій, коли електропостачання може бути порушене.

У матеріалі про США наводиться оцінка дослідників щодо сценарію відключення електроенергії в Phoenix під час хвилі спеки: якщо кондиціонування міського рівня буде відсутнє, прогнозуються наслідки для здоров’я, а автори пов’язують потенційне зниження ризиків із заходами на кшталт затінення вулиць деревами або встановлення “cool roof”.

Щодо авторства, в публікації про Великобританію зазначено, що Mehri Khosravi є Energy and Carbon Senior Research Fellow у University of East London, а матеріал републіковано з The Conversation під Creative Commons license. У публікації про США автором названо Sara Herschander, яка працює репортеркою Vox у темах інфраструктури.

Теги: Європа/Економіка/Енергетика/Екологія/Дослідження